Дексаметазон и когнитивные нарушения после бактериального менингита
Всего 301 пациента рандомизировали для получения дексаметазона (10 мг каждые 6 ч в течение 4 дней) или плацебо. Менингеальным патогеном, идентифицированным из СМЖ-культуры, был Streptococcus pneumoniae – у 108 пациентов, Neisseria meningitidis – у 97, другие бактерии – у 31. Спинномозговая жидкость была стерильна у 65 пациентов. Дексаметазон или плацебо вводили за 15-20 минут до первой дозы антибиотика или одновременно c ней. Терапия дексаметазоном ассоциировалась с уменьшением смертности на 50% у пациентов с пневмококковым менингитом.
87 выживших пациентов (38 – после пневмококкового и 49 – после менингококкового менингита) были оценены неврологом, который не имел доступа к данным по рандомизации. Среднее время между окончанием терапии и нейропсихологической оценкой составило 99 месяцев. Установлено, что группы дексаметазона и плацебо с одинаковой этиологией менингита существенно не различались по всем пяти когнитивным сферам (интеллект, память, внимание, исполнительные и психомоторные функции). У пациентов с пневмококковым менингитом был выше риск когнитивных расстройств (в основном дефицит памяти), которые отмечены у 21% больных этого группы.
Комментарий доктора медицины Карена Л. Руса: «Терапия дексаметазоном рекомендована взрослым пациентам с подозреваемым или верифицированным пневмококковым менингитом (Clin Infect Dis 2004; 39:1267). Рекомендованная доза – 0,15 мг/кг каждые 6 ч в течение 4 дней, при этом первую дозу дексаметазона назначают за 10-20 минут до первой дозы антибиотика (предпочтительно) или одновременно с ней. Результаты данного исследования показали, что дополнительная терапия дексаметазоном не ассоциируется с повышенным риском отдаленных когнитивных расстройств у взрослых пациентов, перенесших пневмококковый или менингококковый менингит».
Источник: Journal Watch Neurology, January 9, 2007
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ
29.04.2024
Онкологія та гематологія
Терапія та сімейна медицина
Ефект поєднаного застосування кетогенної дієти та імунотерапії при лікуванні раку передміхурової залози
Дослідники з Університету Нотр-Дам (м. Саут-Бенд, штат Індіана) виявили, що додавання кетогенної добавки – компонента кетогенної дієти з високим вмістом жирів і низьким вмістом вуглеводів – до терапії раку в лабораторних умовах було дуже ефективним для лікування раку простати. Нещодавно опубліковане в журналі Cancer Research дослідження під керівництвом Сінь Лу, доцента кафедри біологічних наук, вирішило проблему, з якою боролися онкологи: рак передміхурової залози стійкий до блокади імунних контрольних точок (ICB). ICB блокує певні білки від зв’язування з іншими та прокладає шлях для власних Т-клітин організму, які знищують новоутворення....
Несприятливе середовище під час пренатального періоду в поєднанні з генетичними факторами може змінити розвиток мозку нащадків і збільшити ризик розвитку нейропсихічних патологій. Учені виявили, що ненормальний рівень цитокінів у материнській крові підвищує ризик розвитку нервово-психічних захворювань у потомства....