Професор Наталія Харченко: «Європейська Україна неможлива без контролю за якістю продуктів»
Людина є тим, що вона їсть, але дедалі менше людей можуть впевнено сказати, що вони задоволені тим, чим є. Поряд із серцево-судинними захворюваннями, неправильне харчування і нездорова їжа, напевне, відповідають за величезну частину захворювань і смертей. Як правильно харчуватися в сучасному світі, в якому стані перебуває вітчизняна гастроентерологія, як здорова їжа може продовжити життя? Про це ми розмовляємо з член-кореспондентом НАМН України, заслуженим діячем науки та техніки України, віце-президентом Української гастроентерологічної асоціації, завідуючою Кафедрою гастроентерології, дієтології та ендоскопії НМАПО імені П. Л. Шупика, доктором медичних наук, професором Наталією Харченко.
На які системи організму найбільше впливає те, що людина їсть?
Харчування впливає на все, адже всі біологічно активні речовини надходять з їжею. Їжа дає енергію, а без неї не проходить жоден процес в організмі. Без неї людина не може жити, і якщо голодуватиме достатньо довго, то помре. Оскільки організм дуже пластичний і вміє видобувати енергію з будь-якого продукту, людина виживе, якщо недоїдатиме, але при цьому сама собі завдасть великої шкоди, наприклад, спричинивши в себе дистрофію.
Але ж не це, мабуть, основна проблема сьогодні?
Сьогодні найстрашніше – це незбалансоване харчування та якість продуктів. Земля виснажується, а людей усе більшає. Одна з головних проблем сьогодні – це оброблена, техногенна їжа, особливо технічно і термічно оброблена. Здорова їжа повинна бути проста і чиста, а довкілля стає дедалі більше забруднене.
Чи є якась статистика смертності і хвороб, які викликає неправильне харчування?
За даними Всесвітньої Організації охорони здоров'я, понад 60% хвороб людини пов'язані з неправильним харчуванням. Що стосується захворювань безпосередньо органів травлення, то їх поширення невпинно зростає. Звичайно, це частково можна пояснити тим, що в нас покращується діагностика, ми знаємо більше, нам відомі більше хвороб, ми можемо розпізнавати їх частіше і раніше.
Але тут є й об'єктивний факт. ВООЗ заявляє, що кожне наступне покоління слабше за попереднє. Лише 2% води у світі придатні для пиття, і якість навіть цієї води невисока. Низька якість продуктів, зловживання ліками, стрес – все це б'є по органах травлення. Навіть, здавалося б, такий сторонній фактор, як пилюка, яку ми щоденно ковтаємо у великих містах. А це теж негативно позначається на кишківнику і його мікрофлорі.
Дослідження з дієтології взагалі складні через вплив їжі на людину. Це як наркотик, хоч і позитивний. Він керує поведінкою людини, тому будь-який наш експеримент, найімовірніше, не буде чистим – людина все одно не витримає, піде до холодильника, дістане що-небудь «смачненьке»…. Є великі дієтологічні дослідження, які охоплюють великі популяції, десь по 40 тис. чоловік, але вони складні в організації і їх не так багато; саме на ці науково надійні результати ми і можемо спиратися.
І якими тут є останні досягнення науки?
Нещодавно ми проводили в Україні Всесвітній день здорового харчування. Вперше за шість років, що наша країна бере участь у цій ініціативі, ми проводили конференцію до цієї події за межами Києва, в Одесі, де в оперному театрі зібралося коло 400 лікарів з усіх регіонів. Одним із яскравих моментів стала презентація найновіших західних даних нутрігеноміки – генетичних досліджень кишкової мікрофлори. Всі люди відрізняються тим, які мікроорганізми превалюють в їхній травній системі. Сьогодні вчені визначають ентеротип бактерій, які переважають у конкретної людини, і на основі цього можуть прогнозувати ризик розвитку у неї ожиріння, діабету, інших захворювань. Маючи цю інформацію, можна навіть відвернути хворобу.
Яке нині уявлення про те, що таке здорова їжа і правильне харчування, і як воно зміниться найближчим часом? Ніби реабілітували яйця, але постійно гіршає «імідж» цукру…
Авжеж, це уявлення змінюється – ми накопичуємо знання і багато чого переглядаємо. Цукру і справді їмо дуже багато – і це пов'язано навіть більше з нашим способом життя. Людям бракує радості. Новини погані, стосунки погані, все навколо погано – а людині потрібні позитивні емоції. Фізична, м'язова радість – це напруга, яка вимагає зусиль, а набагато простіше ж з'їсти солоденького. Ми не замислюємося про те, що цукор же справді дуже токсичний, навіть більше за жири; в дієтології навіть є таке поняття – глюкозотоксичність. Проте є питання і в тому, щоб була міра в споживанні кожного продукту. Якщо, приміром, їсти увесь час тільки м'ясо, можна дуже швидко нажити атеросклероз. Маленька ложечка цукру 1-2 рази на день до кави чи чаю – це нормально.
Є ще питання реклами. Я вже не кажу про фастфуд, стимулюючі запахи кулінарії і середовище, яке сприяє споживанню нездорової, але «смачної» їжі. Коли ми чуємо, що кола містить менше кофеїну, ніж кава, і не так багато цукру, це хоч і не суперечить дійсності, але й зовсім не свідчить про її безпеку. Часто чуємо, наприклад, що треба на день випивати по три літри води. Звичайно, це так, якщо надворі дуже жарке літо, під час рекордної спеки, в розігрітих цехах. Проте навряд чи людині треба так багато води в інших умовах.
І як із цим боротися?
Це глобальна проблема, а боротьба з нею – нешвидкий, тривалий процес. Треба насамперед поширювати інформацію і знання. Як то кажуть: «попереджений – як озброєний». Потрібне організоване харчування на робочих місцях – за це відповідають керівники. Не може не бути місця, наприклад, у лікарні, де працівники могли б харчуватися. Сьогодні взяв судочок, завтра не взяв – завжди має бути можливість поїсти. У великих компаніях організовують харчування, є якісні їдальні, навіть інколи роблять сієсти, пропонують спортзали, і готові за це платити. Таке ставлення потрібне скрізь. І потрібен більший контроль за якістю. Це проблема загального рівня держави.
А що може реально зробити держава?
Більше, ніж нам здається. Один приклад: в Україні досі не існує єдиних протоколів обстеження і лікування гастроентерологічних хворих, хоча наша робоча група їх давно розробила. Це дуже прикро позначається на якості медичних послуг в гастроентерології – фактично відсутні стандарти як такі. Тому ми, лікарі, змушені самоорганізуватися і добиватися від влади запровадження цих стандартів, які відповідають усім світовим нормам. Це важлива частина реформування системи охорони здоров'я в Україні і самої державної влади, яка стає більш підконтрольною і підзвітною громадянським і професійним об'єднанням. Ми зараз намагаємося в нових умовах побудувати активну співпрацю держави і лікарів, як це є в Європі.
У вересні в Києві відбудеться П'ятий з'їзд нашої асоціації, де ми піднімемо це питання. Наше завдання – зробити так, щоб ці стандарти в нас нарешті були в якомога стисліший термін. Дуже хороша ознака в тому, що професійна спільнота гуртується, починає діяти активно і по-новому. Хоча ми традиційно робили багато, наприклад, для освіти лікарів.
Ми у квітні цього року вже вшістнадцяте провели Національну школу гастроентерологів та гепатологів, де доповідали провідні фахівці з Німеччини, Сербії, Австрії, Італії, Швеції, Угорщини, України та Росії. Слухачі отримали європейський сертифікат з післядипломної освіти. Але головне не це, а знання, які вони здобули і використають на користь своїх пацієнтів.
Можете дати одну найважливішу пораду, як зробити своє харчування здоровішим?
Здорове харчування – це важка праця. Хоч як це складно, треба поважати себе. Цінувати дар життя. Розуміти, що часом краще просто попити води, ніж з'їсти що-небудь шкідливе. Треба прокинутися, увімкнути мізки і почати споживати їжу осмислено, а не як тварина, перед якою поставили миску з чимось, що треба з'їсти. Треба ставити собі питання: а чи це мені треба? А що це мені дасть?
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ
Дослідники з Університету Ватерлоо (Онтаріо, Канада) винайшли цифрову медичну систему візуалізації, яка значно покращує процес виявлення новоутворень: лікарі отримують моментальні результати для швидкого та ефективного лікування всіх типів раку. Система дистанційного зондування фотонного поглинання (PARS), інноваційна технологія, створена з нуля, є швидшою, ніж традиційні методи виявлення раку, і має на меті поставити діагноз за лічені хвилини, уможливлюючи швидке хірургічне втручання. Зараз пацієнти можуть чекати тижнями або навіть місяцями, щоб отримати результати біопсії, що призводить до затримок у лікуванні та підвищеного занепокоєння хворих. Робота опублікована в журналах IEEE Transactions on Biomedical Engineering та Scientific Reports. ...
Згідно з даними Центрів контролю та профілактики захворювань за 2019 рік, приблизно 7 % жінок у Сполучених Штатах отримували опіоїди під час вагітності. Попередні дослідження показали неоднозначні висновки щодо зв’язку між вживанням опіоїдів під час вагітності та різними наслідками для здоров’я дітей через малий розмір вибірки та короткі періоди спостереження. Хоча багато жінок обережно ставляться до прийому ліків під час вагітності, потреба в знеболюванні в деяких випадках призвела до помітної залежності від анальгетиків, у тому числі опіоїдів. Окрім анальгетиків, жінки в основному використовували опіоїди як протикашльові засоби. Нові висновки дослідників ґрунтуються на даних Національної служби медичного страхування Південної Кореї щодо 3 128 571 немовляти, народжених між 2010 і 2017 роками, і 2 299 664 матерів (середній вік 32 роки)....