Перегляд діагнозу бронхіальної астми у дорослих

11.05.2018

 

Актуальність: хоча бронхіальна астма (БА) є хронічним захворюванням, очікувані рівні спонтанної ремісії та незмінності діагнозу є невідомими.

Мета дослідження: з’ясувати, чи може бути знятий діагноз і безпечно відмінене медикаментозне лікування БА у випадково відібраних дорослих з попередньо встановленим діагнозом захворювання.

Матеріали та методи дослідження: проспективне мультицентрове когортне дослідження було проведене в 10 містах Канади з січня 2012 р. по лютий 2016 р. Для відбору учасників за випадковим принципом проводили телефонне опитування дорослих, в яких упродовж останніх 5 років була діагностована БА. Пацієнтів, які застосовували пероральні глюкокортикостероїди тривалої дії та яким не можна було провести спірометричне дослідження, виключали з дослідження. Інформацію отримували від лікарів, що встановлювали діагноз, аби з’ясувати, як відбувалось первинне встановлення діагнозу. З 1 026 потенційних учасників, які відповідали критеріям включення під час телефонного опитування, 701 (68,3%) погодились взяти участь у дослідженні. Стан учасників оцінювали за допомогою домашнього моніторингу пікової швидкості видиху ти симптомів, а також спірометрії та низки бронхопровокаційних тестів; упродовж 4 візитів послідовно зменшували дозу протиастматичних лікарських засобів. Пацієнти, яким діагноз БА був остаточно знятий, перебували під спостереженням лікаря та періодично проходили бронхопровокаційні тести ще впродовж 1 року.

Предмет дослідження: БА, діагностована впродовж останніх 5 років.

Результати дослідження та їх обговорення: первинною кінцевою точкою був відсоток пацієнтів, у яких діагноз БА був знятий. Вони визначались як такі, що не виявляли ознак гострого погіршення симптомів БА, зворотної обструкції дихальних шляхів або підвищеної чутливості бронхів після поступової відміни всіх протиастматичних засобів. Після обстеження пульмонологом їм був встановлений альтернативний діагноз. Вторинними кінцевими точками були відсоток пацієнтів, яким був виключений діагноз БА після року спостереження, а також відсоток пацієнтів, яким було проведене належне початкове діагностичне обстеження для встановлення діагнозу БА. З-поміж 701 учасника (середній вік – 51 рік, жінок – 467 (67%) 613 закінчили дослідження і могли бути оцінені на предмет наявності в них БА. Діагноз БА був виключений у 203 з 613 пацієнтів (33,1%; 95% довірчий інтервал (ДI) 29,4–36,8%). У 12 пацієнтів (2,0%) було виявлено тяжкі серцево-судинні захворювання, які були неправильно трактовані як БА. Після спостереження впродовж 1 року в 181 пацієнта (29,5%; 95% ДI 25,9–33,1%) не виявлялись ані клінічні, ані лабораторні ознаки БА. Пацієнтам, яким діагноз БА був виключений, у порівнянні з такими, яким діагноз БА був підтверджений, імовірно рідше проводили дослідження на обмеження повітряного потоку під час первинного встановлення діагнозу (43,8% проти 55,6% відповідно; абсолютна різниця 11,8%; 95% ДI 2,1–21,5%).

Висновки: у 33,1% дорослих пацієнтів з діагностованою БА поточний діагноз може не підтвердитись у разі відсутності щоденного застосування лікарських засобів або їх відміни. У таких пацієнтів є виправданим перегляд встановленого діагнозу.

Shawn D. Aaron, MD1; Katherine L. Vandemheen, MScN1; J. Mark FitzGerald, MD2; Martha Ainslie, MD3; Samir Gupta, MD4; Catherine Lemière, MD5; Stephen K. Field, MD6; R. Andrew McIvor, MD7; Paul Hernandez, MD8; Irvin Mayers, MD9; Sunita Mulpuru, MD1; Gonzalo G. Alvarez, MD1; Smita Pakhale, MD1; Ranjeeta Mallick, PhD1; Louis-Philippe Boulet, MD10; for the Canadian Respiratory Research NetworkJAMA. 2017; 317(3):269-279. doi:10.1001/jama.2016.19627

Журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія» № 1 (98) ‘ 2017

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Алергія та імунологія

Диета матери до и во время беременности и риск развития аллергических заболеваний у детей 22.06.2020 Алергія та імунологія Диета матери до и во время беременности и риск развития аллергических заболеваний у детей

Было показано, что потребление определенных пищевых продуктов во время беременности оказывает влияние на развитие астмы и других аллергических заболеваний. Тем не менее большинство исследований дают противоречивые результаты, и связь между материнской диетой до и во время беременности и рис­ком развития астмы и аллергических заболеваний у детей ранее не изучалась. ...

22.06.2020 Алергія та імунологія Раннее начало применения антибиотиков и развитие астмы/АР в детском возрасте

За последние несколько десятилетий распространенность аллергических заболеваний среди детей существенно возросла. Актуальные исследования направлены на установление связи между увеличением частоты аллергических заболеваний и ранними нарушениями в микробиоме кишечника. Микробиом кишечника представляет собой набор кишечных микроорганизмов, который начинает формироваться во время родов и очень подвержен нарушениям в течение первого года жизни. Раннее воздействие антибиотиков может отрицательно влиять на микробиоту кишечника, изменяя бактериальный состав и вызывая дисбиоз, увеличивая тем самым риск развития аллергических заболеваний у детей. ...

22.06.2020 Алергія та імунологія Взаимосвязь между метаболитами фолата и развитием пищевой аллергии у детей

Более ранние исследования взаимосвязей между действием фолатов / фолиевой кислоты и развитием аллергических заболеваний дали противоречивые результаты, что может быть отчасти связано с отсутствием данных, позволяющих отличить воздействие фолатов от воздействия фолиевой кислоты. ...