Применение внутривенного мелоксикама для купирования боли после экстракции зуба: результаты исследования
Рандомизированное контролированное исследование имело целью оценить эффективность обезболивания, безопасность и переносимость однократных внутривенных доз мелоксикама 15 мг, 30 мг и 60 мг по сравнению с соответствующими показателями для перорального ибупрофена 400 мг и плацебо после экстракции зуба. Первичной конечной точкой эффективности была сумма временных разностей интенсивности боли в период 0-24 ч после приема.
Показано, что у пациентов (n=230) мелоксикам в дозе 60 мг наиболее эффективно снижал боль, следующими по эффективности были дозы 30 мг и 15 мг. Статистически значимые различия в суммарной разнице интенсивности боли в течение 24 ч были продемонстрированы для каждой группы активного лечения по сравнению с плацебо (в пользу активного лечения) и для мелоксикама 30 мг и 60 мг против ибупрофена 400 мг (в пользу мелоксикама). Кроме того, наблюдался статистически значимый дозозависимый эффект при использовании мелоксикама в дозе от 15 мг до 60 мг. Начало действия мелоксикама было быстрым и устойчивым; существенные различия в интенсивности боли отмечались уже через 10 мин после введения дозы и продолжались в течение 24-часового периода после введения.
Участники групп мелоксикама с большей вероятностью достигали ощутимого и значимого облегчения боли, чем пациенты, получавшие плацебо. Вероятность использования вспомогательных препаратов на фоне мелоксикама также была меньше.
Наиболее высокая общая оценка, полученная на основании субъективной оценки пациентов, была зафиксирована при использовании мелоксикама в дозе 60 мг. Летальных исходов, серьезных побочных эффектов или случаев прекращения приема из-за неблагоприятных событий в исследовании не зафиксировано. Наиболее частым побочным эффектом обезболивающей терапии была тошнота. Участников с ≥1 побочным эффектом, вызванным лечением, больше всего было в группе плацебо, далее следовали группы ибупрофена, мелоксикама 15 мг, 30 мг и 60 мг.
Christensen S. E. et al. A Randomized Double‐Blind Controlled Trial of Intravenous Meloxicam in the Treatment of Pain Following Dental Impaction Surgery. J Clin Pharmacol. 2018 May; 58 (5): 593-605.
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 11-12 (432-433), червень 2018 р.
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Неврологія
24.04.2024
Неврологія
Як сполука, отримана з розторопші, може сприяти функціональній регенерації нервів
Дослідники з Кельнського університету в Німеччині знайшли нове застосування кніцину, речовини, що отримується з розторопші. Розторопша (Cnicus benedictus) – рослина з родини айстрових, яка в Україні росте як бур'ян – на полях, уздовж доріг, у сухих місцях. Століттями її використовували як лікарську речовину у вигляді екстракту або чаю, наприклад, для покращення травлення. Науковці Центру фармакології Університетської лікарні Кельна та Медичного факультету Кельнського університету знайшли абсолютно нове застосування кніцину. Моделі тварин, а також клітини людини показали, що кніцин значно прискорює ріст аксонів, тобто нервових волокон, що йдуть від тіла клітини до органів, що іннервуються, та інших нервових клітин....
Дослідники Університету Пердью (Вест-Лафайетт, штат Індіана, США) розробляють і перевіряють метод лікування невиліковних пухлин головного мозку – гліобластом. Гліобластоми мають середній термін виживання 14 місяців і майже завжди закінчуються летально . Традиційні підходи до лікування, які зазвичай застосовуються до інших видів новоутворень, такі як хіміо- та імунотерапія, при гліобластомі часто неефективні. Сандро Матошевич, доцент кафедри промислової та молекулярної фармацевтики Фармацевтичного коледжу Пердью, очолює групу дослідників, які розробляють новий метод лікування цього виду пухлин. Матошевич також є викладачем Інституту дослідження раку Пердью та Інституту відкриття ліків Пердью....
Згідно з даними Центру з контролю за захворюваннями, більшість черепно-мозкових травм виникає в результаті падінь, автомобільних аварій або насильницьких нападів, доволі часто вони виникають під час спортивних змагань або є наслідками воєнних дій. У кожному випадку зовнішня сила достатньо інтенсивна, щоби змістити мозок усередині черепа, спричиняючи значне порушення руху крові та функції гематоенцефалічного бар’єра (ГЕБ). ГЕБ – це високоселективний напівпроникний кордон, утворений ендотеліальними клітинами, який регулює перенесення речовин між системою кровообігу та центральною нервовою системою, захищаючи мозок від шкідливих або небажаних речовин у крові....