Алкогольная болезнь печени ассоциирована с повышенным риском развития рака желудка

12.12.2018

Корейские гастроэнтерологи в ходе недавно проведенного исследования оценили взаимо­связь между наличием алкогольной болезни печени (АБП) и развитием новообразований ­желудка. С этой целью они проанализировали медицинские карты 541 пациента с подтвер­жденным диагнозом АБП, которые находились на стацио­нарном лечении в одном из госпиталей Сеула. Контрольную группу составили специально подобранные по возрасту, полу и массе тела лица из общей популяции, которым проводилась фиброэзофагогастродуоденоскопия (ФЭГДС) с целью скрининга рака желудка. Было проведено сравнение частоты обнаружения рака желудка между двумя группами и оценены те факторы риска, которые способствовали его развитию у пациентов с АБП, а также сравнение частоты рака желудка у пациентов с АБП и НАСГ.

Как показал анализ полученных резуль­татов, из 514 пациентов с АБП у 16 (3,1%) пациентов имелись новообразования желудка, включая 14 случаев выявления рака желудка (2,7%). Вероятность обнаружения рака желудка у пациентов с АБП была примерно в 4,77 раз выше, чем у здоровых лиц контрольной группы (относительный риск – ​ОР – ​4,77; 95% доверительный интервал – ​ДИ – ​1,36-16,69; р=0,007). Методом мульти­вариантного логистического анализа было установлено, что АБП (OР 5,32; 95% ДИ 1,51‑18,68, р=0,009) представляет собой независимый фактор риска развития новообразований желудка. Вместе с тем интересно, что в данном исследовании не было обнаружено значимых различий в распространенности аденом желудка и рака желудка между пациентами с АБП и пациентами с НАСГ. Авторы исследования подчеркивают, что полученные ими результаты указывают на необходимость тщательного эндоскопического мони­торинга с целью своевременной ­диагностики опухолей желудка у пациентов с АБП.

Ha T.H. et al., Dig Dis Sci. 2017 Jan; 62(1): 273-279. Epub 2016 Oct 26.

Подготовила Елена Терещенко

Тематичний номер «Онкологія. Гематологія. Хіміотерапія» № 4 (55), жовтень 2018 р

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Онкологія та гематологія

CLAUDIA – замкнена система доставки ліків, що може збільшити ефективність хіміотерапії 25.04.2024 Онкологія та гематологія CLAUDIA – замкнена система доставки ліків, що може збільшити ефективність хіміотерапії

Коли пацієнти з пухлинами проходять курс хіміотерапії, доза більшості препаратів розраховується на площу поверхні тіла. Цей показник вираховується за формулою Дюбуа 1916 року, при цьому береться до уваги зріст та вага пацієнта. Ця формула була сформована на основі даних лише про дев’ять пацієнтів. Вирахуване таким чином дозування не зважає на інші фактори і може призвести до того, що пацієнти отримають або забагато, або замало препарату. Аби зробити дозування більш точним, інженери Массачусетського технологічного інституту винайшли альтернативний підхід, який дозволяє персоналізувати дозу для кожного пацієнта. Їхня система вимірює кількість препарату в організмі, і ці цифри передаються в контролер, який може відповідно регулювати швидкість інфузії....

23.04.2024 Неврологія Онкологія та гематологія Генно-інженерне лікування невиліковних пухлин мозку

Дослідники Університету Пердью (Вест-Лафайетт, штат Індіана, США) розробляють і перевіряють метод лікування невиліковних пухлин головного мозку – гліобластом. Гліобластоми мають середній термін виживання 14 місяців і майже завжди закінчуються летально . Традиційні підходи до лікування, які зазвичай застосовуються до інших видів новоутворень, такі як хіміо- та імунотерапія, при гліобластомі часто неефективні. Сандро Матошевич, доцент кафедри промислової та молекулярної фармацевтики Фармацевтичного коледжу Пердью, очолює групу дослідників, які розробляють новий метод лікування цього виду пухлин. Матошевич також є викладачем Інституту дослідження раку Пердью та Інституту відкриття ліків Пердью....

17.04.2024 Онкологія та гематологія Тетрацикліни посилюють протипухлинний Т-клітинний імунітет і відкривають новий спосіб боротьби з раком

Ракові клітини ростуть і поширюються, ховаючись від імунної системи організму. Імунотерапія дозволяє імунній системі знаходити та атакувати приховані ракові клітини, допомагаючи хворим на рак жити довше. Інгібітори імунних контрольних точок є найбільш поширеними засобами імунотерапії. Ці препарати розпізнають і блокують білки, які ракові клітини використовують для приховування від імунної системи. Однак патологічні клітини, які не мають цих білків, застосовують різні способи приховування. Оскільки пацієнти не реагують на інгібітори імунних контрольних точок, дослідники прагнуть розробити новий підхід до лікування таких пухлин....