Аспирин и омега‑3 ПНЖК снижают риск развития рака толстой кишки
Эксперты из Лидского университета, Ноттингемского университета, Университета Брэдфорда и Университета Ньюкасла обнаружили, что терапия эйкозапентаеновой кислотой (ЭПК), относящейся к полиненасыщенным жирным кислотам омега‑3,
и аспирином может сократить риск возникновения рака толстой кишки. Результаты исследования опубликованы в The Lancet.
Для проведения исследования британские ученые набрали 709 участников из 53 больниц Англии с высоким риском развития рака толстой кишки.
Пациентов поделили на четыре группы: участники первой группы принимали только аспирин, второй – только ЭПК, третьей – аспирин в сочетании с ЭПК, а последней – плацебо. Дозировка аспирина составила 300 мг, а ЭПК – 2 г.
Количество полипов толстой кишки у участников, принимавших аспирин в течение года, сократилось на 22% по сравнению с теми, кто принимал плацебо; у принимавших ЭПК – на 9%. Но при этом количество полипов на левой стороне толстой кишки у пациентов в группе, где использовалась ЭПК, сократилось на 25%.
Отмечается также, что прием аспирина и ЭПК не способствовал увеличению риска кровотечения.
По словам ведущего исследователя из Лидского университета профессора Марка Халла, исследование показало, что и аспирин, и ЭПК могут снизить риск развития рака толстой кишки, что особенно важно, поскольку эти препараты доступны по относительно невысокой цене и вполне безопасны для здоровья пациентов.
Прием аспирина и ЭПК в сочетании оказался более эффективным, однако данное исследование не было направлено на изучение взаимодействия двух препаратов на рак толстой кишки. В будущем ученые планируют выявить потенциал терапии с применением обоих препаратов.
По материалам https://medvestnik.ru
Тематичний номер «Хірургія, Ортопедія, Травматологія, Інтенсивна терапія» № 1 (35), лютий 2019 р.
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Онкологія та гематологія
26.04.2024
Діагностика
Онкологія та гематологія
Цифрова система візуалізації на основі штучного інтелекту створена для отримання швидких результатів біопсії
Дослідники з Університету Ватерлоо (Онтаріо, Канада) винайшли цифрову медичну систему візуалізації, яка значно покращує процес виявлення новоутворень: лікарі отримують моментальні результати для швидкого та ефективного лікування всіх типів раку. Система дистанційного зондування фотонного поглинання (PARS), інноваційна технологія, створена з нуля, є швидшою, ніж традиційні методи виявлення раку, і має на меті поставити діагноз за лічені хвилини, уможливлюючи швидке хірургічне втручання. Зараз пацієнти можуть чекати тижнями або навіть місяцями, щоб отримати результати біопсії, що призводить до затримок у лікуванні та підвищеного занепокоєння хворих. Робота опублікована в журналах IEEE Transactions on Biomedical Engineering та Scientific Reports. ...
Коли пацієнти з пухлинами проходять курс хіміотерапії, доза більшості препаратів розраховується на площу поверхні тіла. Цей показник вираховується за формулою Дюбуа 1916 року, при цьому береться до уваги зріст та вага пацієнта. Ця формула була сформована на основі даних лише про дев’ять пацієнтів. Вирахуване таким чином дозування не зважає на інші фактори і може призвести до того, що пацієнти отримають або забагато, або замало препарату. Аби зробити дозування більш точним, інженери Массачусетського технологічного інституту винайшли альтернативний підхід, який дозволяє персоналізувати дозу для кожного пацієнта. Їхня система вимірює кількість препарату в організмі, і ці цифри передаються в контролер, який може відповідно регулювати швидкість інфузії....
Дослідники Університету Пердью (Вест-Лафайетт, штат Індіана, США) розробляють і перевіряють метод лікування невиліковних пухлин головного мозку – гліобластом. Гліобластоми мають середній термін виживання 14 місяців і майже завжди закінчуються летально . Традиційні підходи до лікування, які зазвичай застосовуються до інших видів новоутворень, такі як хіміо- та імунотерапія, при гліобластомі часто неефективні. Сандро Матошевич, доцент кафедри промислової та молекулярної фармацевтики Фармацевтичного коледжу Пердью, очолює групу дослідників, які розробляють новий метод лікування цього виду пухлин. Матошевич також є викладачем Інституту дослідження раку Пердью та Інституту відкриття ліків Пердью....