Учені винайшли нову стратегію пошуку та знищення стовбурових клітин лейкемії
Учені із City of Hope, однієї з найбільших у Сполучених Штатах організацій із дослідження та лікування раку, розробили інноваційний підхід до націлювання та знищення стовбурових клітин лейкемії, які важко ліквідувати. Для хворих на гострий мієлоїдний лейкоз (ГМЛ) характерні резистентність до ліків і часті рецидиви, тому цей метод терапії може забезпечити більш ефективний і менш токсичний підхід для літніх пацієнтів і осіб, яким протипоказана трансплантація стовбурових клітин – на сьогодні єдиний доступний засіб від ГМЛ.
Інтерферон типу II (IFNy), речовина, що виробляється імунними клітинами, порушує здатність стовбурових клітин ділитися та поширювати рак. Однак IFNy одночасно стимулює CD38, білок, який пригнічує здатність імунних клітин реагувати на інфекцію. Щоби подолати цю проблему, дослідники розробили антитіло до Т-клітин під назвою CD38-BIONIC, яке створює міст між Т-клітинами та стовбуровими клітинами лейкемії, що експресують CD38, дозволяючи імунній системі знищувати ракові клітини. Не менш важливо, що цей підхід не пошкодив здорові ранні стовбурові клітини крові або імунні клітини у тканинах людини та мишачих моделях ГМЛ.
Коли лейкемія вражає кістковий мозок, він виробляє аномальні ранні клітини крові, які називаються бластами і є CD38-позитивними. Вони швидко діляться, і на них легко націлити лікування. Навпаки, стовбурові клітини лейкемії, які призводять до раку, уперто протистоять лікуванню і є CD38-негативними. У поточному дослідженні CD38-BIONIC зв’язується із CD38-позитивними бластами. Це спонукає Т-клітини вивільняти IFNy, який перетворює незрілі стовбурові клітини лейкемії із CD38-негативних на CD38-позитивні. Сконструйоване антитіло трансформує всі клітини лейкемії, піддаючи їх лікуванню.
Незважаючи на терапію, нещодавно схвалену Управлінням із контролю за якістю харчових продуктів і медикаментів США, лише 30 % дорослих пацієнтів із ГМЛ виживають упродовж 5 років після встановлення діагнозу. У понад половини пацієнтів після лікування виникає рецидив, і стійкість до терапії залишається серйозною проблемою. Пацієнти часто повинні залишатися у стаціонарі, тому що їх кров та імунна система вражені онкологічним захворюванням.
Джерело: https://ashpublications.org/blood/article-abstract/doi/10.1182/blood.2023021570/515073/CD38-directed-single-chain-T-cell-engager-targets?redirectedFrom=fulltext
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Онкологія та гематологія
29.04.2024
Онкологія та гематологія
Терапія та сімейна медицина
Ефект поєднаного застосування кетогенної дієти та імунотерапії при лікуванні раку передміхурової залози
Дослідники з Університету Нотр-Дам (м. Саут-Бенд, штат Індіана) виявили, що додавання кетогенної добавки – компонента кетогенної дієти з високим вмістом жирів і низьким вмістом вуглеводів – до терапії раку в лабораторних умовах було дуже ефективним для лікування раку простати. Нещодавно опубліковане в журналі Cancer Research дослідження під керівництвом Сінь Лу, доцента кафедри біологічних наук, вирішило проблему, з якою боролися онкологи: рак передміхурової залози стійкий до блокади імунних контрольних точок (ICB). ICB блокує певні білки від зв’язування з іншими та прокладає шлях для власних Т-клітин організму, які знищують новоутворення....
Дослідники з Університету Ватерлоо (Онтаріо, Канада) винайшли цифрову медичну систему візуалізації, яка значно покращує процес виявлення новоутворень: лікарі отримують моментальні результати для швидкого та ефективного лікування всіх типів раку. Система дистанційного зондування фотонного поглинання (PARS), інноваційна технологія, створена з нуля, є швидшою, ніж традиційні методи виявлення раку, і має на меті поставити діагноз за лічені хвилини, уможливлюючи швидке хірургічне втручання. Зараз пацієнти можуть чекати тижнями або навіть місяцями, щоб отримати результати біопсії, що призводить до затримок у лікуванні та підвищеного занепокоєння хворих. Робота опублікована в журналах IEEE Transactions on Biomedical Engineering та Scientific Reports. ...
Коли пацієнти з пухлинами проходять курс хіміотерапії, доза більшості препаратів розраховується на площу поверхні тіла. Цей показник вираховується за формулою Дюбуа 1916 року, при цьому береться до уваги зріст та вага пацієнта. Ця формула була сформована на основі даних лише про дев’ять пацієнтів. Вирахуване таким чином дозування не зважає на інші фактори і може призвести до того, що пацієнти отримають або забагато, або замало препарату. Аби зробити дозування більш точним, інженери Массачусетського технологічного інституту винайшли альтернативний підхід, який дозволяє персоналізувати дозу для кожного пацієнта. Їхня система вимірює кількість препарату в організмі, і ці цифри передаються в контролер, який може відповідно регулювати швидкість інфузії....