Що ховається у нашому тілі? Дослідники вивчають ризики для здоров’я від мікропластику
Подібно до природних елементів, таких як залізо та мідь, люди можуть ковтати, поглинати або навіть вдихати мікро- та нанопластики. Знакове дослідження, нещодавно опубліковане в журналі The Conversation, пов’язує мікропластик і нанопластик, знайдені у бляшках кровоносних судин людини, з потенційним підвищеним ризиком серцевого нападу, інсульту або смерті. Виробництво пластику постійно зростає, і очікується, що ця тенденція збережеться до 2050 року. Пластмаси можуть забруднювати довкілля через океанські течії, атмосферні вітри та інші земні явища, що спричиняє їх поширення. Після потрапляння у природу пластик чутливий до деградації, що призводить до утворення мікропластику (частинки розміром менше 5 мм) і нанопластику (частинки розміром менше 1000 нм). Обидва типи частинок викликають ряд токсикологічних ефектів.
Загалом дослідження включало 257 осіб. Усі пацієнти вже проходили профілактичну операцію з видалення бляшок із сонних артерій, що дозволило дослідникам зібрати необхідні зразки та провести хімічний аналіз. У подальшому вчені спостерігали за учасниками через 34 місяці. Із 257 учасників у 150 було виявлено присутність мікро- та нанопластику в артеріальних бляшках, головним чином фрагментів двох найпоширеніших пластмас у світі – поліетилену (використовується в пакетах, пляшках і харчових упаковках) і полівінілхлориду (застосовується для електроізоляції проводів та кабелів, виробництва листів, труб).
Статистичний аналіз здобутих даних показав, що пацієнти з мікропластиком і нанопластиком у судинах мали вищий ризик серцевого нападу, інсульту або смерті з будь-якої причини, порівнюючи з тими, у кого не було сторонніх домішок. Дослідники також проаналізували макрофаги в артеріях пацієнтів зі знайденими частинками пластику у судинах і виявили, що вони також містили шкідливі частки.
Це не перша робота щодо впливу пластмас на здоров’я різних органів і систем організму. Одне з досліджень показало, що нанопластик може взаємодіяти з білком під назвою альфа-синуклеїн, який відіграє вирішальну роль у передачі нервових сигналів. Ці згустки нанопластику та білка можуть збільшити ризик хвороби Паркінсона. Під час досліджень на курячих ембріонах виявили, що нанопластики можуть спричиняти вроджені вади розвитку через те, як вони взаємодіють із білком під назвою кадгерин 6В. Така взаємодія може впливати на очі та нервову трубку ембріона, а також на розвиток і роботу серця. На мишах було продемонстровано, що кишкові макрофаги можуть поглинати мікропластик і нанопластик у власну клітинну мембрану.
Джерело: https://theconversation.com/microplastics-found-in-artery-plaque-linked-with-higher-risk-of-heart-attack-stroke-and-death-225937
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Кардіологія
Дослідження, проведене в Гетеборзькому університеті у Швеції, показало, що у 7 із 10 пацієнтів із синдромом подразненого кишечника (СПК) симптоми значно зменшилися після корекції дієти, порівнюючи з тими, які застосовували ліки. Робота опублікована в журналі The Lancet Gastroenterology & Hepatology. У дослідженні порівнювали три методи лікування: два дієтичні та один, що ґрунтується на застосуванні ліків. Учасниками були дорослі пацієнти з важкими або помірними симптомами СПК....