Штучний інтелект підвищує точність діагностики раку шкіри
Нове дослідження під керівництвом Медичної школи Стенфордського університету в США виявило, що комп’ютерні алгоритми на основі штучного інтелекту можуть допомогти медичним працівникам точніше діагностувати рак шкіри. Настанови штучного інтелекту корисні навіть для дерматологів. Головна авторка роботи – Елені Лінос, докторка медичних наук, яка очолює Стенфордський центр цифрової охорони здоров’я, запущений для вирішення деяких із найактуальніших дослідницьких питань на перетині технологій і здоров’я шляхом сприяння співпраці між інженерією, інформатикою, медициною та гуманітарними науками.
Завдяки процесу, який називається глибоким навчанням, комп’ютер вчиться розпізнавати характерні шаблони на зображеннях, які корелюють із певними захворюваннями шкіри, включаючи рак. Після навчання алгоритм, написаний комп’ютером, може бути використаний для пропонування можливих діагнозів на основі зображення шкіри пацієнта. Однак ці діагностичні алгоритми не використовуються окремо від лікаря. Вони перебувають під наглядом клініцистів, які також оцінюють стан пацієнта, роблять власні висновки щодо діагнозу та вирішують, чи приймати пропозицію алгоритму.
Команда вчених вивчила 12 досліджень, у яких детально описано понад 67 000 оцінок потенційних онкологічних захворювань шкіри, проведених різними практиками за допомогою та без допомоги ШІ. Виявили, що загалом медичні працівники, які працювали без допомоги штучного інтелекту, змогли точно діагностувати рак шкіри у 75 % людей – статистичний показник, відомий як чутливість, показник специфічності при цьому становив 81,5 % людей із захворюваннями шкіри, схожими на рак.
Лікарі, які використовували штучний інтелект для діагностики, досягли кращих результатів. Їхні діагнози були приблизно на 81,1 % чутливими та на 86,1 % специфічними. Поліпшення може здатися незначним, але такі відмінності критичні для пацієнтів, особливо з онкологічними захворюваннями. Штучний інтелект може одночасно підвищити діагностичну точність лікаря та заощадити його час.
Джерело: https://www.nature.com/articles/s41746-024-01031-w
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Дерматологія
29.04.2024
Онкологія та гематологія
Терапія та сімейна медицина
Ефект поєднаного застосування кетогенної дієти та імунотерапії при лікуванні раку передміхурової залози
Дослідники з Університету Нотр-Дам (м. Саут-Бенд, штат Індіана) виявили, що додавання кетогенної добавки – компонента кетогенної дієти з високим вмістом жирів і низьким вмістом вуглеводів – до терапії раку в лабораторних умовах було дуже ефективним для лікування раку простати. Нещодавно опубліковане в журналі Cancer Research дослідження під керівництвом Сінь Лу, доцента кафедри біологічних наук, вирішило проблему, з якою боролися онкологи: рак передміхурової залози стійкий до блокади імунних контрольних точок (ICB). ICB блокує певні білки від зв’язування з іншими та прокладає шлях для власних Т-клітин організму, які знищують новоутворення....
Дослідники з Університету Ватерлоо (Онтаріо, Канада) винайшли цифрову медичну систему візуалізації, яка значно покращує процес виявлення новоутворень: лікарі отримують моментальні результати для швидкого та ефективного лікування всіх типів раку. Система дистанційного зондування фотонного поглинання (PARS), інноваційна технологія, створена з нуля, є швидшою, ніж традиційні методи виявлення раку, і має на меті поставити діагноз за лічені хвилини, уможливлюючи швидке хірургічне втручання. Зараз пацієнти можуть чекати тижнями або навіть місяцями, щоб отримати результати біопсії, що призводить до затримок у лікуванні та підвищеного занепокоєння хворих. Робота опублікована в журналах IEEE Transactions on Biomedical Engineering та Scientific Reports. ...
Коли пацієнти з пухлинами проходять курс хіміотерапії, доза більшості препаратів розраховується на площу поверхні тіла. Цей показник вираховується за формулою Дюбуа 1916 року, при цьому береться до уваги зріст та вага пацієнта. Ця формула була сформована на основі даних лише про дев’ять пацієнтів. Вирахуване таким чином дозування не зважає на інші фактори і може призвести до того, що пацієнти отримають або забагато, або замало препарату. Аби зробити дозування більш точним, інженери Массачусетського технологічного інституту винайшли альтернативний підхід, який дозволяє персоналізувати дозу для кожного пацієнта. Їхня система вимірює кількість препарату в організмі, і ці цифри передаються в контролер, який може відповідно регулювати швидкість інфузії....