Современное состояние проблемы парентеральных вирусных гепатитов в Украине
Парентеральные вирусные гепатиты (ВГ), прежде всего гепатит В (ГВ) и гепатит С (ГС), занимают одно из ведущих мест в структуре инфекционной патологии человека во всем мире, в том числе и в Украине. Согласно прогнозам экспертов Всемирной организации здравоохранения, в ближайшие 10-20 лет хронический ГС станет основной проблемой национальных систем здравоохранения.
Об эпидемиологических аспектах проблемы ВГ наш корреспондент беседовала с заведующим лабораторией эпидемиологии парентеральных вирусных гепатитов и ВИЧ-инфекции ГУ «Институт эпидемиологии и инфекционных болезней им. Л.В. Громашевского», доктором медицинских наук, профессором Анатолием Леонтиевичем Гуралем.
– Чем обусловлена медицинская и социальная значимость ВГ?
– С каждым годом растет поток научной информации, свидетельствующей о том, что ГВ и ГС относятся к числу важнейших и все более обостряющихся проблем медицинской науки и практического здравоохранения большинства стран мира. По экспертным оценкам, вирусом ГВ (HBV) в мире инфицировано более 2,5 млрд человек, среди которых количество хронически инфицированных лиц достигает 400 тыс. Материалы, касающиеся глобальной эпидемиологии ГС, показывают, что вирусом ГС (HСV) инфицированы от 500 млн до 1 млрд человек.
Фактически в настоящее время можно говорить о пандемии ГС, которая по своим масштабам и числу инфицированных в 5 раз превышает распространенность ВИЧ-инфекции. Медицинская и социальная значимость ГВ и ГС определяется не только широкой распространенностью, но и разнообразием клинических проявлений, множественностью естественных и искусственных путей и факторов передачи возбудителей, а также высокой вероятностью развития хронических поражений печени и внепеченочных проявлений.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
У практиці сімейного лікаря досить часто зустрічаються випадки звернення по допомогу осіб із суглобовим синдромом, що актуалізує питання доказового ведення таких пацієнтів. Остеоартрит (ОА) – найпоширеніша форма артриту з хронічним болем та функціональними порушеннями. Пропонуємо до вашої уваги огляд доповіді, яку представив у межах конференції «Щоденник сімейного лікаря: клінічні історії пацієнтів» завідувач кафедри сімейної медицини і амбулаторної допомоги медичного факультету № 2 Ужгородського національного університету, к.мед.н. Павло Олегович Колесник. ...
Серцево-судинні захворювання (ССЗ) (ішемічна хвороба серця [ІХС], захворювання судин головного мозку, ревматична хвороба серця та інші) протягом багатьох десятиліть є основною причиною смертності населення у світі. Перебіг цих захворювань ускладнюється перенесеною корона вірусною хворобою (COVID‑19). Нині ця проблема є особливо актуальною в Україні в умовах повномасштабного вторгнення рф, оскільки вплив хронічного стресу призводить до зростання захворюваності на ССЗ. У такій ситуації поряд із «протокольною терапією» слід приділити увагу застосуванню біорегуляційного підходу, спрямованого на відновлення саморегуляції, імунного статусу, гармонізації функціонування всіх органів і систем людини. ...
Хвороба Паркінсона (ХП) – хронічний неврологічний розлад, для якого характерні неухильно прогресуючі моторні та немоторні симптоми, які чинять суттєвий негативний вплив на якість життя пацієнтів із цим захворюванням. Із віком захворюваність на ХП зростає. Ранній початок лікування цього розладу допомагає призупинити розвиток патології та дає можливість пацієнтам із ХП продовжувати вести повноцінне життя. Сьогодні одним із варіантів вибору лікування пацієнтів із ХП на ранніх стадіях є монотерапія разагіліном або праміпексолом. ...
Негативні симптоми (порушення мотивації, соціальна замкнутість, порушення емоційної сфери тощо) є основною особливістю шизофренії – хронічного психічного розладу, поширеність якого у світі становить близько 1%. Зазначені симптоми суттєво погіршують якість життя та знижують працездатність таких пацієнтів. Вкрай важливим є своєчасне діагностування шизофренії та її ефективне лікування, основні аспекти якого висвітлила у своїй доповіді завідувачка відділу пограничної психіатрії ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», д.мед.н., професорка Наталія Олександрівна Марута....