Антикоагулянтная терапия при остром коронарном синдроме: преимущества эноксапарина
Антикоагулянтная терапия является важным аспектом ведения пациентов со многими сердечно-сосудистыми заболеваниями. О современных тенденциях в области проведения антикоагулянтной терапии у пациентов с острым коронарным синдромом (ОКС) нашему корреспонденту рассказывает заведующий кафедрой внутренней медицины, физической реабилитации и спортивной медицины Буковинского государственного медицинского университета, доктор медицинских наук, профессор Виктор Корнеевич Тащук.
– При каких сердечно-сосудистых заболеваниях применяется антикоагулянтная терапия?
– В первую очередь, системная антикоагулянтная терапия применяется в лечении ишемической болезни сердца (ИБС) с целью профилактики тромбозов. Препараты данной группы востребованы, а их применение крайне актуально. Не секрет, что во всем мире кардиоваскулярная патология лидирует среди причин смертности населения. Согласно статистическим данным, ежегодно в мире от сердечно-сосудистых заболеваний умирают 17,7 млн человек. В Европе распространенность стенокардии составляет 20-40 тыс. на 1 млн населения. По данным Американской ассоциации сердца, а также анализа Heart Disease and Stroke Statistics – 2010 Update, каждый третий американец имеет более одного сердечно-сосудистого заболевания, ИБС диагностирована у 16,8 млн человек, стенокардия – у 9,8 млн; ежегодно в США происходит 1,57 млн госпитализаций по причине развития острого коронарного синдрома (ОКС).
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...
Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...
Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...
Двадцять восьмого лютого 2024 року виповнилося 80 років від дня народження директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі – Інститут), віцепрезидента НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки та техніки, лауреата Державної премії України, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Тронька....