На прийомі у юриста

27.03.2015

Яка тривалість робочого часу в персоналу кабінету інфекційних захворювань (лікаря, медичної сестри, молодшої медичної сестри) при п’ятиденному робочому тижні? (М.У. Мондик, м. Мукачеве)
Відповідно до розділу 32 «Охорона здоров’я, освіта та соціальна допомога» Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 163 «Про затвердження Переліку виробництв, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня» для лікарів, медичних сестер, молодших медичних сестер інфекційних кабінетів установлена тривалість робочого тижня 36 годин (при п’ятиденному робочому тижні – 7 годин 12 хвилин на день).

Працюю лікарем-неврологом у неврологічному відділенні. Тривалість щорічної відпустки 31 календарний день. Якої тривалості має бути відпустка в лікаря-невролога? (А.Б. Німчук, м. Чернігів)
Відповідно до Закону України «Про відпустки» щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні.
Надання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці передбачено статтею 8 Закону України «Про відпустки». Вона надається окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, тривалістю до 35 календарних днів за Списком виробництв, робіт, професій і посад, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 року № 1290 (зі змінами і доповненнями). Відповідно до вищевказаної Постанови лікарю-неврологу надається щорічна додаткова відпустка тривалістю 7 календарних днів.  Тому загальна тривалість щорічної відпустки лікаря-невролога становить 31 календарний день.

Працюю медичним реєстратором туберкульозного відділення. Чи маю я право на пільгову пенсію як медичний працівник та зарахування подвійного стажу відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення»? (Л.В. Івіна, м. Узин)
Питання про право на пенсію за вислугу років медичним працівникам регулюється Законом України «Про пенсійне забезпечення» (п. «е» ст. 55) Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» (затверджено Кабінетом Міністрів України від 26.09.2002 року № 1436). Відповідно до переліку правом на пенсію за вислугу років користуються лікарі і середній медичний персонал (незалежно від найменувань посад) у лікувальних закладах, лікувально-профілактичних закладах особливого типу, лікувально-трудових профілакторіях тощо при наявності спеціального стажу роботи не менше 25 років. Посади медичного реєстратора цим переліком та номенклатурою спеціальностей середніх медичних працівників не передбачено. 
Згідно із Законом України «Про внесення зміни до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 10 липня 2003 року текст статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» викладено в такій редакції: «Робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров’я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров’я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров’я, а також у психіатричних закладах охорони здоров’я зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі». 
Наказом МОЗ України від 19.07.1995 № 133 «Про затвердження Переліку особливо небезпечних, інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб» туберкульоз віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, що викликається мікобактеріями туберкульозу. Згідно із Законом України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз» протитуберкульозні заклади є спеціалізованими закладами охорони здоров’я, що здійснюють діагностику туберкульозу та надають лікувально-профілактичну (стаціонарну та амбулаторну) допомогу хворим на туберкульоз. Таким чином, робота у протитуберкульозних диспансерах, лікарнях (відділеннях), клініках науково-дослідних інститутів та санаторіях вважається роботою в інфекційних закладах (відділеннях) і зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. 
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров’я зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі незалежно від найменування посади працівника. Тобто Закон не встановлює обмежень щодо посад, робота на яких у вищезазначених закладах зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі. Згідно зі змістом статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зазначена пільга розповсюджується на всіх працюючих в інфекційних закладах (відділеннях) без виключення (на медичний персонал, керівників, спеціалістів, службовців та робітників). 
Виходячи із вищезазначеного при виході на пенсію за віком після досягнення 55 років час трудової діяльності на посаді медичного реєстратора в туберкульозному відділенні лікарні до 31 грудня 2003 року включно зараховують у подвійному розмірі, а з 1 січня 2004 року в одинарному розмірі.

Працюю за сумісництвом на 0,5 ставки. Який порядок надання відпустки працівникам, які працюють за сумісництвом? Чи маю я право на додаткову відпустку за особливий характер праці за сумісництвом? (В.Л. Іщенко, м. Кривий Ріг )
Відповідно до пункту 6 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого Наказом Мінпраці України, Мінюсту України та Мінфіну України від 28.06.1993 року № 43, відпустка на роботі за сумісництвом надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи. Оплата відпустки чи виплата компенсації за невикористану відпустку проводиться сумісникам відповідно до чинного законодавства. Стаж роботи, що дає право на щорічну відпустку у випадку прийняття працівника на роботу за сумісництвом, має відраховуватися від дня укладання трудового договору. 
Надання щорічної відпустки за особливий характер праці передбачено статтею 8 Закону України «Про відпустки». Вона надається окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, тривалістю до 35 календарних днів за Списком виробництв робіт, професій і посад, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України від 17.11.1997 року № 1290 (зі змінами і доповненнями). Конкретна тривалість щорічної відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах. У розрахунок часу, що дає право працівнику на додаткову відпустку за особливий характер праці, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, установленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.
Отже, ви маєте право на додаткову відпустку за особливий характер праці, працюючи за сумісництвом на 0,5 ставки.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

01.05.2024 Ревматологія Біль у суглобах у практиці сімейного лікаря: ведення пацієнтів з остеоартритом

У практиці сімейного лікаря досить часто зустрічаються випадки звернення по допомогу осіб із суглобовим синдромом, що актуалізує питання доказового ведення таких пацієнтів. Остеоартрит (ОА) – ​найпоширеніша форма артриту з хронічним болем та функціональними порушеннями. Пропонуємо до вашої уваги огляд доповіді, яку представив у межах конференції «Щоденник сімейного лікаря: клінічні історії пацієнтів» завідувач кафедри сімейної медицини і амбулаторної допомоги медичного факультету № 2 Ужгородського національного університету, к.мед.н. Павло Олегович Колесник. ...

01.05.2024 Терапія та сімейна медицина Можливості застосування біорегуляційного підходу в кардіології

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) (ішемічна хвороба серця [ІХС], захворювання судин головного мозку, ревматична хвороба серця та інші) протягом багатьох десятиліть є основною причиною смертності населення у світі. Перебіг цих захворювань ускладнюється перенесеною корона вірусною хворобою (COVID‑19). Нині ця проблема є особливо актуальною в Україні в умовах повномасштабного вторгнення рф, оскільки вплив хронічного стресу призводить до зростання захворюваності на ССЗ. У такій ситуації поряд із «протокольною терапією» слід приділити увагу застосуванню біорегуляційного підходу, спрямованого на відновлення саморегуляції, імунного статусу, гармонізації функціонування всіх органів і систем людини. ...

29.04.2024 Неврологія Ефективність і безпека разагіліну та праміпексолу в лікуванні хвороби Паркінсона на ранніх стадіях

Хвороба Паркінсона (ХП) – ​хронічний неврологічний розлад, для якого характерні неухильно прогресуючі моторні та немоторні симптоми, які чинять суттєвий негативний вплив на якість життя пацієнтів із цим захворюванням. Із віком захворюваність на ХП зростає. Ранній початок лікування цього розладу допомагає призупинити розвиток патології та дає можливість пацієнтам із ХП продовжувати вести повноцінне життя. Сьогодні одним із варіантів вибору лікування пацієнтів із ХП на ранніх стадіях є монотерапія разагіліном або праміпексолом. ...

26.04.2024 Психіатрія Лікування пацієнтів із негативними симптомами шизофренії: персоніфіковані підходи

Негативні симптоми (порушення мотивації, соціальна замкнутість, порушення емоційної сфери тощо) є основною особливістю шизофренії – ​хронічного психічного розладу, поширеність якого у світі становить близько 1%. Зазначені симптоми суттєво погіршують якість життя та знижують працездатність таких пацієнтів. Вкрай важливим є своєчасне діагностування шизофренії та її ефективне лікування, основні аспекти якого висвітлила у своїй доповіді завідувачка відділу пограничної психіатрії ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», д.мед.н., професорка Наталія Олександрівна Марута....