Лечение рака щитовидной железы: какова роль КАРБИМАЗОЛа?

04.12.2017

Статья в формате PDF.

Наблюдение за пациентами с дифференцированным раком щитовидной железы (РЩЖ) подразумевает оценку уровня тиреоглобулина и степени поглощения 131I при сцинтиграфии всего тела в динамике. Эти показатели зависят от стимуляции тиреотропным гормоном (ТТГ), обеспечить которую после тиреоидэктомии можно либо с помощью временной отмены тироксина (Т4), либо посредством введения рекомбинантного человеческого ТТГ. Поскольку второй вариант является дорогостоящим и недоступен во многих лечебных учреждениях, H. Farghaly и соавт. (2014) изучили возможность применения КАРБИМАЗОЛа для повышения уровня ТТГ у пациентов с дифференцированным РЩЖ после тиреоидэктомии, у которых с помощью отмены Т4 не удается достичь необходимого повышения секреции ТТГ.

Проспективное исследование включило 15 пациентов с дифференцированным РЩЖ, перенесших тотальную тиреоидэктомию, у которых после отмены тироксина на 4 нед уровень ТТГ не поднялся >30 мМЕ/л, что необходимо для проведения сцинтиграфии с 131I. Все участники получали КАРБИМАЗОЛ в дозе по 10 мг 3 р/сут в течение 2 нед, после чего у них снова оценивали уровень ТТГ. Если он превышал 30 мМЕ/л, проводилась сцинтиграфия, если нет – ​увеличивали дозу КАРБИМАЗОЛа до 15 мг 3 р/сут еще на 1 или 2 нед, а затем снова оценивали уровень ТТГ.

Повысить уровень ТТГ до уровня >30 мМЕ/л у 7 пациентов удалось с помощью применения ­КАРБИМАЗОЛа в дозе 30 мг/сут в течение 2 нед. Еще 7 участникам ­исследования доза ­КАРБИМАЗОЛа была увеличена до 45 мг/сут, а прием ее продлен на 1-2 нед, после чего еще у 4 пациентов уровень ТТГ достиг необходимого. В итоге у 11 пациентов из 15 (73,3%) удалось добиться повышения уровня ТТГ >30 мМЕ/л. Проведенная этим пациентам сцинтиграфия всего тела с 131I показала наличие резидуальной ткани ЩЗ / опухоли в ложе ЩЗ, и у 4 пациентов были выявлены отдаленные метастазы. Средний уровень ТТГ до применения ­КАРБИМАЗОЛа ­ составил 9,957±5,9 мМЕ/л, а после курса лечения – ​25,8±14,6 мМЕ/л (р<0,0001).

Выводы. У пациентов с РЩЖ и большим резидуальным остатком ткани ЩЗ / опухолями или функционирующими метастазами, у которых отмена Т4 не обеспечивает необходимого для выполнения сцинтиграфии уровня ТТГ, а рекомбинатный человеческий ТТГ недоступен, может быть использован ­КАРБИМАЗОЛ для повышения уровня ТТГ, последующего сцинтиграфического исследования и лечения радиоактивным йодом.

Farghaly Н. et al. Management of cancer thyroid: Is there a role for carbimazole?
J Nucl Med May 2014, vol. 55 no. supplement 1 480.

Подготовила Наталья Мищенко

Тематичний номер «Діабетологія, Тиреоїдологія, Метаболічні розлади» № 3 (39), жовтень 2017 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Ендокринологія

02.05.2024 Ендокринологія Призначення та ефективність вітаміну D при ендокринних захворюваннях: автоімунна патологія щитоподібної залози (хвороба Грейвса і Хашимото), цукровий діабет та ожиріння

Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...

02.05.2024 Терапія та сімейна медицина Ендокринологія Сучасний стан проблеми COVID‑19 у світі і в Україні

Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...

02.05.2024 Ендокринологія Метформін: оновлення щодо механізмів дії та розширення потенціалу застосування

Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...

02.05.2024 Ендокринологія До 80-річчя академіка НАМН України Миколи Дмитровича Тронька

Двадцять восьмого лютого 2024 року виповнилося 80 років від дня народження директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі – ​Інститут), віцепрезидента НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки та техніки, лауреата Державної премії України, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Тронька....