Абдоминальная боль в практике врача-терапевта
Абдоминальная боль (АБ) – одна из наиболее частых причин обращения пациентов за медицинской помощью. Сложность диагностики АБ обусловлена различными причинами и механизмами ее возникновения, разнообразием и неспецифичностью основных характеристик, что может приводить к неадекватному выбору метода лечения и ухудшению прогноза заболевания. Согласно данным Всемирной организации гастроэнтерологов и эндоскопистов, точность диагностики причин АБ к началу XXI века оставляла желать лучшего: приблизительно у 50% пациентов после первичного обследования причина боли оставалась невыясненной.
АБ – основной симптом, который ассоциируется с органической патологией и/или функциональными расстройствами со стороны желудочно-кишечного тракта (ЖКТ) и нарушает физическое и моральное состояние больного, отрицательно влияя на качество его жизни. Правильная трактовка АБ, рациональный выбор лекарственного средства для ее устранения – основные трудности, с которыми сталкиваются практикующие врачи. Ошибочная или несвоевременная диагностика АБ опасна тем, что может привести к развитию угрожающих жизни пациента состояний.
Например, в США из 5-10 млн человек, которые ежегодно обращаются за медицинской помощью с жалобами на острую АБ, у 40% больных диагностируют признаки острого живота. Тем не менее у каждого четвертого пациента определяется АБ функциональной природы. В ряде случаев наличие АБ свидетельствует о поражении внутренних органов, расположенных вне брюшной полости, что требует уточнения механизмов ее развития в целях проведения адекватного лечения [1-5].
массой тела, из них 400 млн – с ожирением.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...
Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...
Двадцять восьмого лютого 2024 року виповнилося 80 років від дня народження директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі – Інститут), віцепрезидента НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки та техніки, лауреата Державної премії України, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Тронька....
Основою лікування осіб з явним гіпотиреозом і деяких пацієнтів із субклінічним гіпотиреозом є довічна замісна гормональна терапія (ЗГТ) левотироксином (LT4) в адекватних дозах [1, 2]. Звичайна добова доза LT4 залежно від індивідуальних обставин варіює від 12,5 до 150 мг. Більшості пацієнтів літнього віку, із супутніми захворюваннями щитоподібної залози (ЩЗ) та інших органів і систем (особливо серцево-судинної), а також особам із низькою масою тіла необхідно стартувати з низьких доз LT4, наприклад 25-50 мг. В огляді проаналізовано практичні аспекти терапії LT4 залежно від рівня тиреотропного гормону (ТТГ) у пацієнтів із гіпотиреозом, особливо в разі необхідності застосування нижчих доз. Акцент зроблено на важливості точного і ретельного підбору початкової дози, подальшого титрування та врахування різних перешкод на шляху до побудови відповідної схеми лікування. ...