Спортивная кардиомиопатия
Интерес ученых к особенностям функционирования сердечно-сосудистой системы в условиях повышенных физических нагрузок, в том числе и у спортсменов, возник еще в древние времена. Так, Клавдий Гален (200-131 гг. до н. э.) писал: «Жизнь атлетов полностью противоречит тому, что предписывает гигиена, и я считаю, что их образ жизни более способствует болезням, чем здоровью. Во время тренировок тело атлетов подвергается опасности, и после того как спортсмены оставляют профессию, они попадают в состояние, когда некоторые из них довольно быстро умирают, а другие еще живут какое-то время, но никогда не достигают преклонного возраста».
В 1811 г. I. Corvisart, внедривший в медицинскую практику метод перкуссии, обратил внимание на увеличение размеров сердца у лиц, занимающихся тяжелым физическим трудом. В 1899 г. S. Hensehen перкуторно обнаружил увеличение размеров сердца у спортсменов, занимающихся лыжным спортом, – его авторству принадлежит термин «спортивное сердце». В 1906 г. В.Ф. Зеленин пришел к выводу, что увеличение сердца может происходить как за счет расширения полостей сердца, так и за счет увеличения толщины миокарда. И, наконец, в 1936 г. Г.Ф. Ланг ввел понятие физиологического и патологического «спортивного сердца».
Спортивное сердце формируется не менее чем через 2 года регулярных интенсивных занятий спортом (4-5 тренировок в неделю по 2 ч).
Физиологическое спортивное сердце (так называемое одаренное сердце) характеризуется экономизацией своей функции в покое и при умеренной нагрузке, а также максимальной производительностью сердца при выполнении физических нагрузок высокой мощности за счет прироста ударного объема сердца и его стабилизацией на фоне околопредельных значений частоты сердечных сокращений.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...
Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...
Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...
Двадцять восьмого лютого 2024 року виповнилося 80 років від дня народження директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі – Інститут), віцепрезидента НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки та техніки, лауреата Державної премії України, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Тронька....