Оптимизация наружной терапии инфекционно-воспалительных заболеваний кожи у детей
Кожа ребенка выполняет различные функции. В то же время детская кожа легко ранима и подвержена различным заболеваниям, обусловленным ее анатомо-физиологическими особенностями. К наиболее важным из них относят следующие: нежность и рыхлость эпидермиса, неполноценность эластических и коллагеновых волокон, что является причиной более легкого повреждения кожи, рН от 6,12 до 6,72, большая плотность распределения эккринных желез; маленькие апокринные железы лишены секреторных гранул, а их концевые части и протоки – просвета. Повышенная функциональная активность сальных желез в период новорожденности, в основном за счет влияния материнских андрогенов, служит причиной милиарных высыпаний.
Отсутствие миелинизации кожных нервов обусловливает недоразвитие чувствительных рецепторов. Незрелость и несовершенство основных функций кожи могут способствовать развитию бактериальной инфекции. К факторам риска развития микробных поражений относятся повреждение рогового слоя и подкожной жировой клетчатки, изменение рН кожи, снижение местного и системного иммунного ответа, обменные заболевания (сахарный диабет), нарушение терморегулирующей и потовыделительной функции кожи и другие. Ведущая роль в лечении инфекционно-воспалительных заболеваний кожи у детей принадлежит наружной антибактериальной терапии.
Особенностям лечения этих заболеваний у детей был посвящен доклад заведующей кафедрой дерматовенерологии и косметологии Донецкого национального медицинского университета им. М. Горького, доктора медицинских наук, профессора Татьяны Витальевны Проценко, который прозвучал в рамках XII Всеукраинской научно-практической конференции «Актуальные вопросы педиатрии», посвященной памяти выдающегося украинского ученого-педиатра, члена-корреспондента НАН, АМН Украины, РАМН, профессора Виктора Михайловича Сидельникова, которая проходила 16-17 сентября 2010 года в городе Донецке.
Полная версия статьи в формате .pdf »
- Номер:
- № 3 (14) октябрь - Педиатрия
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...
Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...
Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...
Двадцять восьмого лютого 2024 року виповнилося 80 років від дня народження директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі – Інститут), віцепрезидента НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки та техніки, лауреата Державної премії України, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Тронька....