Громадська організація «Всеукраїнське об’єднання захисту медичних працівників»

На запитання читачів відповідає юрист громадської організації «Всеукраїнське об’єднання захисту медичних працівників» (ГО «ВОЗМП») Лілія ­Секелик.

? Підкажіть, будь ласка, за яким наказом списувати етиловий спирт?

Наказом Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України від 09.09.2014 затверджені Методичні рекомендації ведення обліку лікар­ських засобів та медичних виробів у закладах охорони здоров’я (ЗОЗ), які визначають загальний механізм формування в обліку інформації про лікарські засоби та медичні вироби у матеріальній і грошовій формі як запасів.

Разом із тим нормативи витрачання етилового спирту закладами та установами охорони здоров’я визначені наказом МОЗ СРСР від 30.08.1991 № 245 «Про нормативи витрачання етилового спирту для закладів охорони здоров’я, освіти та соціального забезпечення» (далі – наказ МОЗ № 245) та наказом МОЗ України від 06.06.2006 № 364 «Про затвердження норм витрат спирту етилового, що використовують бюро судово-медичної експертизи» (далі – наказ МОЗ № 364).

На сьогодні зазначені накази є чинними та розміщені на офіційному веб-сайті: http://zakon5.rada.gov.ua.
Звертаємо увагу, що згідно з додатками 2 та 3 наказу МОЗ № 245 норми витрат етилового спирту для підрозділів лікувально-профілактичних установ та норми витрат етилового спирту на медичні процедури, затверджені цим наказом, є орієнтовними.
Відповідно до пункту 1.2 наказу МОЗ № 245 керівникам обласних і міських підрозділів з питань охорони здоров’я, головних аптечних управлінь та об’єднань, обласних і міських аптечних управлінь доручено розробляти і затверджувати за необхідності нормативи споживання етилового спирту для окремих установ, відділень і кабінетів, а також норми витрат на різні медичні процедури з урахуванням використовуваного обладнання, методик лікування та обсягу роботи.

З огляду на вищевикладене при списанні етилового спирту слід керуватися наказами МОЗ № 245 та № 364, а в разі ­необхідності, якщо цим наказом не передбачені нормативи споживання для певних закладів або норми витрат на певні процедури, такі норми для лікувально-профілактичних закладів мають розробляти МОЗ України або структурні підрозділи з питань охорони здоров’я обласних і міських державних адміністрацій.

? Працюю лікарем-травматологом у ЦРЛ (на 0,25 ставки у відділенні і на 0,75 ставки з надання невідкладної допомоги). Чи зобов’язаний я чергувати в приймальному відділенні, якщо я не згоден? Чи має право адміністрація лікарні ставити мені чергування в приймальному відділенні без моєї згоди?

У зв’язку з відсутністю доступу до локальних актів ЗОЗ, де ви працюєте (зокрема, але не обмежуючись, до установчих документів, колективного договору, посадових інструкцій, правил внутрішнього трудового розпорядку), фактично неможливо надати вичерпну відповідь на ваше запитання.

Проте можна зазначити таке. Відповідно до пункту 5.2 умов оплати праці працівників ЗОЗ та установ соціального захисту населення, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України, МОЗ України від 05.10.2005 № 308/519 (далі – Умови), ЗОЗ, які мають стаціонари, належать до безперервно діючих закладів, медична допомога в яких надається цілодобово.

Чергування в стаціонарах здійснюються за рахунок місячної та понадмісячної норми робочого часу працівника. Робочий час медичних працівників вираховується помісячно. Місячна норма робочого часу визначається з установленої для певного працівника щоденної тривалості робочого часу, передбаченої для шестиденного робочого тижня, та кількості робочих днів у визначеному місяці. У місячну норму робочого часу враховуються всі види робіт, які виконуються працівниками (тобто основна робота, чергування, виклик для надання допомоги хворим вдома тощо).

Залучення до чергувань лікарів амбулаторно-поліклінічних підрозділів лікувальних закладів, диспансерів, пологових будинків тощо проводиться за їх згодою та відповідно до чинного законодавства про працю.

Забороняється залучати до роботи в нічний час та до надурочних робіт категорії осіб, зазначені в статтях 55, 63 Кодексу законів про працю України (КЗпП).

Чергування в межах місячної норми робочого часу здійснюються штатними медичними працівниками за рахунок зменшення тривалості змін протягом місяця. Якщо чергування здійснювалось у робочі дні згідно з графіком роботи в межах місячної норми робочого часу, то додаткова оплата (понад посадовий оклад) не проводиться.

Чергування за графіком у вихідний та святковий день у межах місячної норми робочого часу може компенсуватися за згодою сторін наданням іншого дня відпочинку або в розмірі одинарної годинної ставки понад оклад (статті 72, 107 КЗпП).

Лікарі за їх згодою можуть залучатися до чергувань понад місячну норму робочого часу без займання штатних посад з оплатою з фонду оплати праці. У цьому разі оплата роботи, яка виконується в робочі дні тижня, проводиться понад оклад, а у вихідний день за графіком, у святковий чи неробочий день – у розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад (ст. 106, 107 КЗпП).

За чергування в нічний час проводиться додаткова оплата в розмірах, установлених у пункті 3.2 розділу 3 Умов. У разі продовження працівником роботи внаслідок неявки працівника, якого замінює, до моменту закінчення зміни та за неможливості замінити його іншим працівником оплата проводиться за фактично відпрацьовані години як за роботу в надурочний час (ст. 106 КЗпП).

Чергування понад місячну норму робочого часу не є сумісництвом. Залучення працівників до чергувань понад місячну норму робочого часу можливе тільки в тих випадках, коли в закладі немає вакантних посад за цим фахом.

Враховуючи викладене, у разі затвердження відповідного графіка адміністрацією ЗОЗ та якщо це передбачено локальними актами, ви зобов’язані чергувати в межах місячної норми свого робочого часу (тобто в межах місячної норми для 0,25 ставки та в межах місячної норми для 0,75 ставки).

Якщо ж чергування проводитиметься понад місячну норму вашого робочого часу, таке залучення буде правомірним (можливим) тільки після вашої згоди або лише в тих випадках, коли в ЗОЗ немає вакантних посад за цим фахом, за умови отримання вашої згоди.

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 2 (423), січень 2018 р.