Функциональная диспепсия с позиции современных научных данных
Распространенность функциональной диспепсии среди населения достаточно высока и, по данным некоторых исследователей, достигает 30-50%. С возрастом отмечается тенденция к увеличению случаев заболевания, при этом женщины страдают этой патологией в 2 раза чаще по сравнению с мужчинами. Диспепсические расстройства значительно ухудшают качество жизни пациентов. Установлено, что степень снижения качества жизни у лиц с ФД сопоставима с таковой у пациентов с органическими заболеваниями гастроинтестинального тракта, бронхиальной астмой и др.
За последние десятилетия определение термина «диспепсия» как в отечественной, так и в зарубежной медицине претерпело значительные изменения. Традиционно функциональной диспепсией (ФД) называли симптомокомплекс, свидетельствующий о нарушении пищеварения в желудке (желудочная диспепсия) или кишечнике (кишечная диспепсия), подразумевая при этом несоответствие активности ферментов объему и/или составу потребляемой пищи. Согласно современным представлениям, ФД (МКБ-10, XI, К30) – комплекс симптомов, относящийся к расстройствам гастроинтестинального тракта, продолжительностью не менее 3 мес в течение последних 6 мес при отсутствии органической или системной патологии как причины этих проявлений (Римские критерии III, 2006).
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...
Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...
Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...
Двадцять восьмого лютого 2024 року виповнилося 80 років від дня народження директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі – Інститут), віцепрезидента НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки та техніки, лауреата Державної премії України, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Тронька....